Cocaine Колумбийский Ухта COCAIN VHQ

Это было та еще задница, когда я, настоящий гопничек и наркоманец, решил закинуться вкипеловским. Фен, планы, соль - все было на своих местах. Но этот раз мне так не особо клеился, я весь был оттопыренный, болтался как придурок, и постоянно юзал горстью таблеток, чтобы реально прийти в себя. Понимаете, вечер был на грани провала, и нужно было что-то делать срочно. И вот, пока я выёбывался, пришла мне мысль - продать квартиру родителей на Авито!

Хули может быть проще? Я же знаю своих родителей - они такие лошары, калеки, да они даже не поймут, что их квартира забрали. Они нюхают марихуану, таблетки глотают, им похуй на всё. Их мозги, блять, уже спаялись слишком наркотиками, так что, когда я им сказал, что надо квартиру продать, они плюнули, колбу поставили и даже улыбнулись.

Ну и поехала я в автозак, в соседнюю деревню, чтобы продать их хата. Там я знала одного дядьку, сказал он, что готов купить квартиру за нормальные деньги. Поехала, конечно, всё высокая, уставшая, с глазами красными как у белочки. Но на тот момент мне было похуй, я была сумасшедшей, как бабка на рынке.

Столкнулась с ним, с тем типом. Сразу видно было, что он юзал, нос сопел, и странно вел себя. Но мне было похуй, я была жесткая дамочка, готовая всё одолеть! С ним все условия обсудили, цену отдельную наметили, и он сказал, что через пару дней готов выложить деньги на стол.

Тут я поняла, что мои родители, эти бездельники, даже не заметят, что квартира ушла. Они юзают свои дурные снотворные таблетки, нюхают свой кисель, и им точно похуй на всё. Но я была под кайфом, и мне хотелось, чтобы они почувствовали хоть каплю той мерзости, что я им заделала.

Пришла я, как вечеринка без приглашения, сняла свою рубашку, воняющую марихуаной, и громко сказала: "Мам, пап, кто купил ту квартиру?". Они хреново поняли, взгляды у них стали плывущими, как грибы на пляже. И я посмеялась, хохоча, словно дура, которую забрал кто-то другой.

Знаете, такие вот фигасе истории бывают, когда наркоманец-гопник решает продать квартиру родителей, чтобы закинуться еще больше наркотиками. Но я хотела больше. Я хотела, чтобы они поняли, что я - главный в этом доме, что именно я держу их за яйца и могу когда угодно сшибить вниз.

Так что, дружки, на всякий случай, мой совет - не надо наркотики юзать. Лучше приобрести ум, достоинство и уважение. Или заткнуться и не делать никому больно. Такое вот сорри-хуторское мнение от наркоманки, которая продала квартиру родителей на Авито! Меня зовут Ксюша, по секрету.

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!